Загальна мета тренінгу «Комп’ютерна графіка у початковій школі. Робота з графічним редактором Paint»: ознайомлення слухачів курсів з особливостями розкриття теми «Графіка» під час проведення уроків з предмету «Інформатика» (ознайомлення з поняттям «комп’ютерна графіка», видами компютерної графіки, графічними редакторами, особливостями роботи в середовищі графічного редактора растрової графіки Paint: створення зображень з урахуванням образотворчих змістових ліній «колір», «форма», «композиція», «об’єм», «простір»; обробка зображень; створення колажу; доповнення малюнків підписом).
- Викладач: Вікторія Кондратова
Тренінг знайомить з розмаїттям проявів парадигм програмування і підходів до їх підтримки в мовах і системах програмування. Вивчення і чітка систематизація вже сформованих парадигм програмування покликані допомогти обґрунтованому вибору програмного забезпечення для викладання змістової лінії «Алгоритмізація і програмування» в шкільному курсі інформатики.
Мета тренінгу – сприяти розвитку професійної компетентності вчителів інформатики шляхом опанування навичками мислення високого рівня, зокрема аналізу, синтезу та оцінювання при виборі візуального середовища програмування.
- Викладач: Марина Чала
Гейміфікація (ігрові рішення, ігрові елементи, прикладні ігри тощо) та її застосування в освітньому процесі є необхідною передумовою досягнення дидактичних цілей й забезпечення повноцінного та всебічного розвитку здобувачів освіти, формування компетенцій та надкомпетентнісних навичок, якими має володіти повноцінна проактивна особистість відповідно до завдань НУШ.
Гра – це добровільне подолання не обов’язкових перешкод. Загалом, це та діяльність, яку практикують люди на всіх етапах свого життя та за допомогою якої формуються необхідні навички. Гейміфікація – це залучення елементів гри до неігрової діяльності. Розглянемо на прикладі будь-яке підприємство. Керівники можуть давати людям, які заповнюють анкету на роботу, заохочувальні призи. Можна нагороджувати працівників, які вклались у регламент свого виступу під час наради або ж дарувати зірочки тим, хто першим виконав план. Усе це елементи гейміфікації. Часто від батьків й вчителів можна почути зауваження на кшталт: «Діти й так весь час грають у своїх телефонах!», «У житті треба важко працювати, а не гратися!». Гейміфікація – це технологія, коли не до ігрового процесу додаються ігрові елементи, переслідуючи певну мету.
В освітньому процесі можна гейміфікувати усі напрямки: урок, перерву і навіть обід в їдальні. Але всі ці напрямки зіштовхуються з таким моментом – з чого варто почати? Необхідно запам’ятати важливе правило, що не потрібно гейміфікувати одразу все. Не потрібно охоплювати неосяжне. Глобальна мета полягає у тому, що необхідно зрозуміти, для чого це робиться. Я раджу пропускати всі ідеї через сито цих питань: “Що я хочу?”, “Якої мети прагну?”. У кожного вчителя має бути внутрішня мета, для чого ця гейміфікація потрібна, що вона дасть учням.
Отож, які є ключові напрямки застосування технології гейміфікації в освіті й з чого вчителю варто розпочати? Відповіді на ці питання ви зможете отримати на дистанційному тренінгу «Формування ключових компетентностей засобами гейміфікації в роботі керівника гуртка».
- Викладач: Сергій Колісніченко