Загальна мета тренінгу «Комп’ютерна графіка у початковій школі. Робота з графічним редактором Paint»: ознайомлення слухачів курсів з особливостями розкриття теми «Графіка» під час проведення уроків з предмету «Інформатика» (ознайомлення з поняттям «комп’ютерна графіка», видами компютерної графіки, графічними редакторами, особливостями роботи в середовищі графічного редактора растрової графіки Paint: створення зображень з урахуванням образотворчих змістових ліній «колір», «форма», «композиція», «об’єм», «простір»; обробка зображень; створення колажу; доповнення малюнків підписом).

Тренінг знайомить з розмаїттям проявів парадигм програмування і підходів до їх підтримки в мовах і системах програмування. Вивчення і чітка систематизація вже сформованих парадигм програмування покликані допомогти обґрунтованому вибору програмного забезпечення для викладання змістової лінії «Алгоритмізація і програмування» в шкільному курсі інформатики.
Мета тренінгу – сприяти розвитку професійної компетентності вчителів інформатики шляхом опанування навичками мислення високого рівня, зокрема аналізу, синтезу та оцінювання при виборі візуального середовища програмування.

Гейміфікація (ігрові рішення, ігрові елементи, прикладні ігри тощо) та її застосування в освітньому процесі є необхідною передумовою досягнення дидактичних цілей й забезпечення повноцінного та всебічного розвитку здобувачів освіти, формування компетенцій та надкомпетентнісних навичок, якими має володіти повноцінна проактивна особистість відповідно до завдань НУШ.

Гра – це добровільне подолання не обов’язкових перешкод. Загалом, це та діяльність, яку практикують люди на всіх етапах свого життя та за допомогою якої формуються необхідні навички.  Гейміфікація – це залучення елементів гри до неігрової діяльності. Розглянемо на прикладі будь-яке підприємство. Керівники можуть давати людям, які заповнюють анкету на роботу, заохочувальні призи. Можна нагороджувати працівників, які вклались у регламент свого виступу під час наради або ж дарувати зірочки тим, хто першим виконав план. Усе це елементи гейміфікації. Часто від батьків й вчителів можна почути зауваження на кшталт: «Діти й так весь час грають у своїх телефонах!», «У житті треба важко працювати, а не гратися!». Гейміфікація – це технологія, коли не до ігрового процесу додаються ігрові елементи, переслідуючи певну мету.

В освітньому процесі можна гейміфікувати усі напрямки: урок, перерву і навіть обід в їдальні. Але всі ці напрямки зіштовхуються з таким моментом – з чого варто почати? Необхідно запам’ятати важливе правило, що не потрібно гейміфікувати одразу все. Не потрібно охоплювати неосяжне. Глобальна мета полягає у тому, що необхідно зрозуміти, для чого це робиться. Я раджу пропускати всі ідеї через сито цих питань: “Що я хочу?”, “Якої мети прагну?”. У кожного вчителя має бути внутрішня мета, для чого ця гейміфікація потрібна, що вона дасть учням.

Отож, які є ключові напрямки застосування технології гейміфікації в освіті й з чого вчителю варто розпочати? Відповіді на ці питання ви зможете отримати на дистанційному тренінгу «Формування ключових компетентностей засобами гейміфікації в роботі керівника гуртка».